пам'ять, встановлена родинами
Меморіали
Пам'ять на цих землях встановлювали самі родини — хрест за хрестом, табличка за табличкою. Архів збирає їх усі: кожен знак — це повернення додому.
Ляшків — пам'ятник померлим і вбитим мешканцям — фото: Roch Mściwój, CC BY-SA 4.0 · Вікісховище
Православний цвинтар і пам'ятник у Ляшкові
Православний цвинтар у Ляшкові, заснований у XIX ст. як унійний. 10 березня 1944 року, того самого дня, що й Сагринь і Зихівці, село спалили польські партизанські загони Армії Крайової та Селянських батальйонів; загинуло 250–300 цивільних українців, яких поховали на цвинтарі. Тут встановлено пам'ятник загиблим мешканцям села та священнику Леву Коробчуку, канонізованому 2003 року серед холмських і підляських мучеників. Цвинтар упорядковано й відновлено 2007 року.
Зихівці — пам'ятник українцям — фото: Loraine, CC BY-SA 4.0 · Вікісховище
Пам'ятник українцям у Зихівцях
Пам'ятник українцям Зихівців, які загинули під час Другої світової війни. Село атакували 10 березня 1944 року в ході т. зв. «грубешівської революції» — серії антиукраїнських акцій Армії Крайової та Селянських батальйонів, у результаті яких того дня було знищено сім українських сіл, зокрема Сагринь і Ляшків.
Верграта — греко-католицький цвинтар — фото: Wlado, CC BY-SA 3.0 · Вікісховище
Греко-католицький цвинтар у Верграті
Греко-католицький цвинтар у Верграті — селі, яке до 1947 року було майже повністю українським (понад 2300 мешканців). Під час боїв з відділами УПА 1947 року майже всю забудову села знищили, а населення майже повністю виселили в ході акції «Вісла». Зникла також одна з найстаріших дерев'яних церков Польщі (бл. 1680 року). Цвинтар залишився чи не єдиним матеріальним свідченням існування села.
Верешин — православний цвинтар — фото: Loraine, CC BY-SA 4.0 · Вікісховище
Православний цвинтар у Верешині
Православний цвинтар у Верешині, на якому поховано, зокрема, Марію Горську — жертву «кривавого весілля» 12 лютого 1944 року, коли польські партизани вбили цивільних українців під час весільного обряду. Після виселення українського населення (депортації до УРСР та акція «Вісла») цвинтар залишився занедбаним; 2009 року його відновили в межах молодіжної акції «Малі спогади великої історії» та повторно освятили. Збереглося близько 30 кам'яних надгробків кінця XIX — першої половини XX століття.
Пам'ятник у Завадці Морохівській
Пам'ятник жертвам злочинів польського війська у Завадці Морохівській: 25 січня, 28 березня та 13 квітня 1946 року загони Війська Польського вбили десятки цивільних українців села. У квітні 1946-го решту мешканців депортували до УРСР, а останніх 15 виселили 29 квітня 1947 року в ході акції «Вісла», після чого село припинило існування. Пам'ятник встановлено 1998 року зі списком 73 відомих на ім'я жертв; цвинтар і могила є місцем щорічних вшанувань.
Пам'ятник-могила у Верховині
Пам'ятник-могила в центрі села Верховини, споруджений на вшанування мешканців, убитих 6 червня 1945 року загоном Національних збройних сил під командуванням Мечислава Паздерського («Шарий») у ході акції «За Бугом». Пам'ятник має форму аналоя з відкритою книгою та написами польською й українською мовами.
Скансен лемківської культури в Зиндрановій — фото: Pudelek (Marcin Szala), CC BY-SA 4.0 · Вікісховище
Скансен лемківської культури в Зиндрановій
Музей лемківської культури, заснований 1968 року Теодором Гочем — корінним лемком, який повернувся з виселення і в рідній садибі почав збирати пам'ятки зникаючої культури. Нині це відділ Підкарпатського музею в Кросно. На території скансену встановлено пам'ятник лемкам — жертвам таборів Талергоф і Явожно.
Сянік — Музей народної архітектури — фото: Wanda Cyculeńko, CC BY 3.0 · Вікісховище
Музей народної архітектури в Сяноці
Найбільший етнографічний скансен Польщі, заснований 1958 року. У лемківському та бойківському секторах зібрано хати, церкви та господарські будівлі зі сіл, зниклих після депортацій 1944–1947 років, — зокрема дерев'яні церкви, вивезені з покинутих територій Закерзоння. Музей зберігає матеріальну пам'ять про українське населення регіону.
Біла Підляська — пам'ятник жертвам акції «Вісла» — фото: Grzegorz W. Tężycki, CC BY-SA 4.0 · Вікісховище
Пам'ятник жертвам акції «Вісла» в Білій Підляській
Пам'ятник на православному цвинтарі в Білій Підляській, присвячений жертвам акції «Вісла» 1947 року — депортованим українцям Закерзоння, які померли на чужині й були поховані тут. Цвинтар засновано 1826 року як унійний; від 1875 року він православний.
Місця поховань
Не кожна могила знайдена. Архів каже про це чесно — і просить допомогти.
- поховання загиблих 1946Завадка Морохівська — місце не встановлене
- могили жертвВільхівці — встановлене частково
- цвинтарТилява — зарослий, потребує опіки
Ви знаєте, де стоїть пам'ятний знак вашого села?
Фотографія хреста, розповідь про встановлення — усе це частина архіву.