відповідальність · задокументована
Виконавці
Ця сторінка — про тих, хто чинив злочини проти українців, лемків, бойків і русинів Закерзоння. Архів називає їх точно: підрозділ за підрозділом, ім'я за іменем. Без точності немає відповідальності.
Відповідальні підрозділи
Польські боївки та відділи АК (Армії Крайової)
Польські збройні формування, що проводили організовані акції проти українського цивільного населення на Холмщині, Грубешівщині та Підляшші. За даними документів ОУН та УПА, у період з 10 березня по 5 квітня 1944 року вони спалили 36 українських сіл і замордували 875 осіб на одній лише Грубешівщині.
- 10 березня 1944 — напад на Сагринь, близько 600 замордованих (документ № 97, 106)
- 9–11 березня 1944 — спалено 11 українських сіл Грубешівщини за два дні (№ 97)
- 36 сіл спалено і 875 осіб замордовано з 10.03 по 5.04.1944 на Грубешівщині (№ 107)
- Боївки носили назви сіл, з яких походили: Борсуки, Тишівці, Маличі, Модринець (№ 107)
- Місцеві поляки були провідниками для банд і підсобляли їх харчами та збруєю (№ 97)
- Майже стільки ж жертв, скільки похованих, лишилося непохованими — банди не дозволяли ховати (№ 107)
Національні збройні сили (NSZ)
Польське націоналістичне збройне формування, чиї відділи брали участь в антиукраїнських акціях. У документах українського підпілля зафіксовано участь членів NSZ у нападах на українські села та вбивствах цивільного населення.
- Відділи NSZ брали участь у нападах на українські села Грубешівщини
- У протоколах Служби безпеки ОУН зафіксовано членів NSZ серед учасників антиукраїнських акцій
Польська поліція («гранатова» поліція)
Польська допоміжна поліція на службі німецької окупаційної влади, яка за німецькими дорученнями проводила репресії проти українських сіл. В аналітичному документі «Українська справа» наведено приклади репресій польської гранатової поліції в Холмському повіті проти українських сіл за підозрою у підтримці радянських диверсантів.
- Проводила репресії проти українських сіл за німецькими дорученнями (документ «Українська справа»)
- Брала участь у каральних акціях, зокрема в спаленні сіл разом із польськими боївками
«Генеральна протиукраїнська акція» (травень–червень 1944)
Масштабна скоординована операція польських збройних формувань проти українських сіл навесні 1944 року, спрямована на повне знищення українського населення Холмщини. Документи № 171–172 зафіксували жертв, замордованих «звірським способом».
- Понад 30 жертв, замордованих «звірським способом» — відрізані груди, видовбані очі (№ 172)
- Величаві похорони жертв у Белзі 5 червня 1944 року (№ 172)
- Акція охопила кілька повітів Холмщини одночасно
Депортації та акція «Вісла» (1944–1947)
Примусові депортації, організовані комуністичними режимами Польщі та СРСР, що завершили знищення української присутності на Закерзонні. Понад 620 000 українців позбавлені домівок (сума двох хвиль); табір у Явожно став місцем ув'язнення для опору.
- ~480 000 українців депортовано до УРСР у 1944–1946 роках
- ~140 000 українців виселено під час акції «Вісла» у 1947 році
- Понад 150 в'язнів загинули в таборі Явожно
- Сенат Польщі у 1990 році визнав акцію «Вісла» злочином
Поіменовані виконавці
Архів називає ім'я лише тоді, коли смерть особи задокументована. Живих не називають — це не захист, а точність: жодне ім'я не має бути оскаржене як наклеп.
- командувачСтефан Моссор — командувач оперативної групи «Вісла», 1947; смерть задокументована (1957)[біографічні довідники]
Чому архів називає виконавців? Бо без імені винного немає справедливості, а без точної атрибуції кожен запис можна оскаржити. «Польське військо» — це підрозділ, який можна знайти в наказах. «34-й полк» — це справа в архіві. Ім'я командира — це відповідальність, яку не перекладеш на цілий народ.
Точність тут — не академічна ввічливість, а єдина форма пам'яті, яку неможливо зруйнувати.
Ви знаєте, який підрозділ діяв у вашому селі?
Розкажіть нам. Кожна задокументована подія додає до цієї сторінки точний запис.